ЧУРБАН — ЕТИМОЛОГІЯ
чурба́к «обрубок дерева, коротка колодка» (розм.)
запозичення з російської мови;
р. чурба́к (разом з іншими, пов’язаними з ним словами) загальновизнаної етимології не має;
найбільш прийнятною є гіпотеза про зв’язок із чур(ъ) «межа, рубіж», виділюваним в р. чересчу́р (Желтов ФЗ 4, 1876, 28; КЭСРЯ 491, 497) з давнішою семантикою «дух предка-охоронця»: дерев’яними стовпцями, що символізували предків, позначалися межі земельних володінь;
зіставляється з псл. *čr̥ta «риса» (ЭССЯ 4, 134) і далі з лит. kiáuras «дірявий, діра», kiùrti «ставати дірявим», лтс. caũrs «дірявий», свн. schore «тріщина»;
може бути реконструйоване псл. *čurъ з іє. *keur- «різати»;
у такому разі прийнятне припущення (Младенов РФВ 71, 455) про зв’язок зі щур «пацюк» (як з нічною твариною), пор. укр. пра́щур «прапрадід, предок»;
менш прийнятний погляд про тюркське походження р. чересчу́р (з чув. tšaruzǝ̂r «безмежно») (Gauthiot MSL 16, 88);
р. [чурба́к, чура́к, чурба́н, чу́рка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чу́рба́н
чу́рка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *keur- «різати» | індоєвропейська |
| caũrs «дірявий» | латиська |
| kiáuras «дірявий, діра» | литовська |
| *čr̥ta «риса» | праслов’янська |
| *čurъ | праслов’янська |
| чурба́к (разом з іншими, пов’язаними з ним словами) | російська |
| чересчу́р «дух предка-охоронця» | російська |
| чересчу́р (з чув. tšaruzǝ̂r «безмежно»)(Gauthiot MSL 16, 88) | російська |
| чурба́к | російська |
| schore «тріщина» | середньоверхньнімецька |
| пра́щур «прапрадід, предок» | українська |
| чура́к | українська |
| чурба́н | українська |
| чу́рка «тс.» | українська |
| чур(ъ) «межа, рубіж» | ? |
| kiùrti «ставати дірявим» | ? |
| щур «пацюк» (як з нічною твариною) | ? |
| пра́щур «прапрадід, предок» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України