МУРИН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
му́рин «мавр, негр»
запозичення з германських мов;
двн. môr «мавр», нвн. Mohr «ТС.». походить від лат. maurus «мавр, араб»;
р. му́рин, бр. заст. му́рын, др. муринъ, муръ, п. murzyn, ч. mouřenín, ст. múř(ěn)ín, слц. murín, вл. mór, нл. mor, слн. mur(in), стсл. моуринъ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́рын | білоруська |
| mór | верхньолужицька |
| môr «мавр» | давньоверхньонімецька |
| муринъ | давньоруська |
| maurus «мавр, араб» | латинська |
| mor | нижньолужицька |
| Mohr | нововерхньонімецька |
| murzyn | польська |
| му́рин | російська |
| murín | словацька |
| mur(in) | словенська |
| моуринъ | старослов’янська |
| муръ | українська |
| mouřenín | чеська |
| походить | ? |
| му́рын | ? |
| múř(ěn)ín | ? |
мури́на «невелике болітце, що залишається після повені»
припускається дальший зв’язок з мул, ми́ти (Фасмер III 10–11);
псл. murъ, очевидно, пов’язане з murava «мурава»;
споріднене з лит. máuras «бруд», mùras «мокра земля», mùrti, mùrstu «мокнути», лтс. murît «забруднювати», дангл. снн. дфриз. mōr «болото», нвн. Moor, англ. moor «тс.», іє. *mor-;
р. [мур] «пліснява», [мурли́на] «озеро коло болота», ч. mour «сажа, кіптява», слц. múr «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| moor «тс.» | англійська |
| mōr «болото» | давньоанглійська |
| mōr «болото» | давньофризька |
| murît «забруднювати» | латиська |
| máuras «бруд» | литовська |
| Moor | нововерхньонімецька |
| murъ | праслов’янська |
| мур «пліснява» | російська |
| mōr «болото» | середньонижньонімецька |
| múr «тс.» | словацька |
| мурли́на «озеро коло болота» | українська |
| mour «сажа, кіптява» | чеська |
| мул | ? |
| ми́ти | ? |
| murava «мурава» | ? |
| mùras «мокра земля» | ? |
| mùrti | ? |
| mùrstu «мокнути» | ? |
| *mor- | ? |
мур «кам’яна або цегляна стіна; огорожа; [кам’яний будинок Ж; опалювальні споруди в хаті (піч, грубка, плита) Корз]»
через посередництво польської мови запозичено з середньоверхньонімецької;
свн. mūre походить від лат. mūrus (‹*moiros) «стіна», пов’язаного з moenia (‹*moini-) «вал; бастіон; больверк» і спорідненого з дангл. mœre «межа; область»;
р. [мур] «кам’яна стіна», бр. мур, п. ч. mur, слц. múr, вл. нл. murja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замуро́вувати
«закладати»
(напр., стіну)
мора́вка
«мурована будівля»
моур
«кам’яна огорожа»
(148!)
мура́вщик
«муляр»
мура́ль
«тс.»
мури́вля
«кам’яна або цегляна робота»
муривщик
«муляр»
му́рик
«ластівка, що ліпить гніздо на стіні»
мури́на
«залишок від кам’яної споруди»
мурі́вка
«тс.»
мурівчик
мурі́вщик
му́рни́к
«тс.»
муро́ванець
«бруківка»
мурова́ниця
«кам’яний будинок»
мурова́нка
«мурована криниця; шосе; процес мурування»
мурува́ти
обмурі́вка
«обмазування глиною, обкладання вогнетривким матеріалом»
ому́рати
«обмурувати»
передму́рря
«огорожа; оплот»
пі́дмур
«фундамент, основа будови»
підму́р'я
«тс.»
підмурі́вок
підмуро́вка
пі́дму́рок
примуро́вувати
при́мурок
«карниз (у грубки); кам’яна прибудова»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мур | білоруська |
| murja | верхньолужицька |
| mœre «межа; область» | давньоанглійська |
| mūrus «стіна» (‹*moiros) | латинська |
| murja | нижньолужицька |
| mur | польська |
| мур «кам’яна стіна» | російська |
| mūre | середньоверхньнімецька |
| múr | словацька |
| mur | чеська |
муре́й «cелюк»
неясне;
р. [му́рина] (знев.) «погана людина», [му́рка] «приїжджа (на Камчатці) людина», [мурьё] (зб.) «приїжджі (на Камчатці) люди»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́рина «погана людина» (знев.) | російська |
| му́рка «приїжджа (на Камчатці) людина» | українська |
| мурьё «приїжджі (на Камчатці) люди» (зб.) | українська |
омура «мукор, Мucor (Mich.) Link (Aethalium septicum Fr., Fuligo septica Gmel.)» (у сполученні [омура гнилявка] (бот.)
неясне;
може бути пов’язане з [мурава́] «мурашня» (пор. іншу назву мукора [муравіне масло]) або з [ому́рати] «замазати, забруднити», [му́рати] «обмазувати, бруднити» чи з [мури́на] «невелике болітце, що залишається після повені», р. [мур] «пліснява», ч. mour «сажа, кіптява»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мур «пліснява» | російська |
| mour «сажа, кіптява» | чеська |
| мурава́ «мурашня» (пор. іншу назву мукора [муравіне масло]) | ? |
| ому́рати «замазати, забруднити» | ? |
| му́рати «обмазувати, бруднити» | ? |
| мури́на «невелике болітце, що залишається після повені» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України