БАЛАКАЙТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бала́кати «розмовляти, розповідати говорити»
похідне утворення від основи бал- (псл. bal-) «розмова, базікання»;
зіставлення з основою bol- y словах типу [балабо́лка] (Mikl. EW 5; Bern. I 40) позбавлене підстав;
р. бала́кать, бр. бала́каць, n. [bałakać], слц. baláchať «брехати, базікати», схв. ст. balakati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
балака́й
«говорун, балакун, базіка»
бала́кайло
балакани́на
бала́канка
балака́рь
«розповідач»
бала́кер
«балакуча людина, що вміє цікаво розповідати»
бала́ки
«розмови; надокучливе базікання»
балакі́ш
балакли́вий
балакня́
бала́куватий
балаку́н
балаку́ха
балаку́чий
бала́чка
ба́ляка
«безглузда розмова»
баля́кати
«тс.»
баля́ки
«розмови»«дурити, обдурювати»
(у виразі б. підпускати )
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бала́каць | білоруська |
бала́кать | російська |
balakati | сербохорватська |
baláchať «брехати, базікати» | словацька |
бал- «розмова, базікання» (псл. bal-) | ? |
балабо́лка | ? |
balakati | ? |
бага́кати «співати»
звуконаслідувальне утворення, пов’язане з беге́кати;
можливо, результат контамінації форм беге́кати і бала́кати;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
беге́кати | ? |
беге́кати | ? |
бала́кати | ? |
базі́кати
очевидно, похідне утворення від основи псл. *bа- «розмовляти», аналогічне до бала́кати, бага́кати тощо;
р. [ба́зи́ть] «голосно кричати, плакати, лаятись», бр. [базы́каць] «базікати», м. базика «дражнить»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бази́ч
«базікало»
ба́зі
«тс.»
базі́ка
базі́кало
базічня́
«балаканина»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
базы́каць «базікати» | білоруська |
базика «дражнить» | македонська |
*bа- «розмовляти» | праслов’янська |
ба́зи́ть «голосно кричати, плакати, лаятись» | російська |
бала́кати | ? |
бага́кати | ? |
ба́лува́ти «пестити СУМ, Пі; [гуляти, розважатися; витрачати, розкидати; знати добре, мати досвід у чомусь О]»
зв’язок з дінд. bāláḥ «молодий, дитячий, дитина» (Uhlenbeck 189; РВrВ 18, 238; Абаев ИЭСОЯ І 249) малоймовірний, як і зіставлення (Соболевский Slavia 5, 441) з лат. fallo «обдурюю»;
паралельне до бала́кати, балу́-балу́ і под;
похідне утворення від основи псл. bal- «розмовляти», яка зводиться до іє. *bhā- «говорити, розповідати»;
р. ба́лова́ть, бр. ба́лаваць, др. баловати «лікувати», слц. [balovac] «поводитися (з кимсь)», слн. [balováti] «говорити дурниці», стсл. баловаɴиѥ «лікування, ліки», балии «лікар»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бала́нці
«тс.»
баловитий
«пустотливий»
баловня́
«пестощі, пустощі»
баловство́
«пустощі, пестощі»
ба́лощі
ба́луваний
«розбещений, вередливий»
балу́ха
«пустунка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́лаваць | білоруська |
bāláḥ «молодий, дитячий, дитина» | давньоіндійська |
баловати «лікувати» | давньоруська |
*bhā- «говорити, розповідати» | індоєвропейська |
fallo «обдурюю» | латинська |
bal- «розмовляти» | праслов’янська |
ба́лова́ть | російська |
balovac «поводитися (з кимсь)» | словацька |
balováti «говорити дурниці» | словенська |
баловаɴиѥ «лікування, ліки» | старослов’янська |
балии «лікар» | українська |
бала́кати | ? |
балу́-балу́ | ? |
ба́лух «забава, бенкет»
очевидно, пов’язане з основою псл. bal- «розмовляти», похідною від іє. *bhā- «говорити» і представленою також у словах ба́ли «розмови, балачки», бала́кати, ба́лува́ти;
n. [bałuch] «галас», [bałuszyć] «галасувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
балуша
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*bhā- «говорити» | індоєвропейська |
bal- «розмовляти» | праслов’янська |
bałuszyć «галасувати» | українська |
ба́ли «розмови, балачки» | ? |
бала́кати | ? |
ба́лува́ти | ? |
bałuch «галас» | ? |
ба́ри «теревені» (невідм.)(у виразі та́ри-ба́ри)
сюди ж, очевидно, укр. бари́ти «затримувати» (первісно «забалакувати»), слц. bár, bárs (частка і сполучник) «хоч, хоч би», болг. бар, баре́, ба́ри, баре́м, бари́м «принаймні, все-таки, хоч би», не́баре «немов», м. бар, барем «хоч (би), принаймні», схв. бȁрем, бȃрем «тс.»;
утворення з суфіксом -r- від іє. *bhā-, того самого, що і в ба́яти, бала́кати та ін;
р. бр. та́ры-ба́ры, слн. bȃrati «питати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розба́ркати
«розрадити, розважити»
розба́ркатися
«розважитися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
та́ры-ба́ры | білоруська |
*bhā- | індоєвропейська |
та́ры-ба́ры | російська |
bȃrati «питати» | словенська |
-r- | ? |
ба́яти | ? |
бала́кати | ? |
бари́ти «затримувати, гаяти; [боронити Ж]»
залишок псл. bariti «говорити, балакати», спорідненого з ба́ри, похідного від іє. *bhā-, того самого, що і в словах ба́яти, бала́кати та ін;
значення розвивалось так: «балакати – забалакувати – затримувати розмовами – затримувати»;
непереконливими є спроби пов’язання з коренем by-, тим самим, що в бути (Mikl. EW 26), зокрема з його [різновидом у слові ба́вити (Ильинский РФВ 62, 251–253), або з схв. забòравити «забути», псл. variti «іти вперед» (Trubačev, ZfSl 3, 671), як і з р. ба́рин «пан» (Даль І 49; Краўчук Белар. лінгв. 4, 68).– Мельничук Этимология 1967,60.– Див. ще ба́ри, ба́яти;
р. [бари́ть] «затримувати», бр. [бары́ць] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заба́ра
«затримка»
заба́рливий
забарни́й
невзаба́рі
незабаром
оба́ратися
обаря́ти
«баритися»
унезаба́рі
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бары́ць «тс.» | білоруська |
*bhā- | індоєвропейська |
variti «іти вперед» | праслов’янська |
ба́рин «пан» | російська |
бари́ть «затримувати» | російська |
bariti «говорити, балакати» | ? |
ба́ри | ? |
ба́яти | ? |
бала́кати | ? |
так: «балакати -- забалакувати -- затримувати розмовами -- затримувати» | ? |
by- | ? |
бути | ? |
ба́вити «забути» | ? |
галу́-балу́ (вираз, що імітує балаканину)
складне утворення, перша частина якого пов’язана із звуконаслідувальною основою гал-, тією самою, що і в словах [гала́й] «крикун», га́лас, [гала́кати], а друга – з основою бал-, похідною від ба- «говорити» (пор. ба́яти), тією самою, що і в словах бала́кати, балагу́р;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гал- | ? |
гала́й «крикун» | ? |
га́лас | ? |
гала́кати | ? |
бал- | ? |
ба- «говорити» (пор. ба́яти) | ? |
бала́кати | ? |
балагу́р | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України